Крім достатньої втоми наприкінці дня, трохи дивно відчувати зміни в достатньо усталеній групі. Зі зміною деяких членів групи змінився розпорядок дня, вид чергування, просто амтосфера, при чому в кращу сторону. Не можу підтвердити, чи ведення щоденника, або кількісно-якісна зміна групи повпливала, але відчуваю себе набагато більше у своїй тарілці. Настільки, що схаменувся щод телефонної розмови аж годину опісля. Довга розмова, яка плавно перетікала від дітей, батьків, способів їх опіки і закінчилася питанням, чи добре було би зменшити кількість населення до декількох сотень тисяч і обмежити їх жорсткими правилами задля іхнього щастя та максимальної вигоди для природи. До речі, моя відповідь в томуЮ щ я не люблю обговорювати нежиттєздатні моделі) В чистій теорії то виглядає правильно, але практика показує, що все закінчується наступною диктатурою.
Через недосип відчуваю втомлено під вечір, однак саме відчуття позитивне, не зважаючи на на денну злість на колегу. Проте… трошки муляє натягнутість у спілкуванні з Сонечком. Є враження, що я надто себе обмежую у плані прояву інформації чи почуттів, і мені це не подобається.
Проте у майбутнє все рівно дивлюся з оптимізмом) Думаю, щ буду скорочувати свю улюблену фразу "Все буде добре" до ВБД)
ВБД.