Немає бажання робити із умовнго щоденника просто хронологію дня. Хотілося би просто запам'ятати якісь яскраві думки за день. В цілому, це точно не був день одкровень(на клавіатурі западає кнопка о).
Насправді для мене дійсно бул дивним то, що я пам'ята зовнішній игляд книжки, який мені подарувала тітка, і десь там, в глибині душі порпається черв'ячок із словами "Дочитай її, ти ж почав". Завжди думав. що я више цього, але раз пам'ять підкидує її образ, то не все так просто)
Також зі зміною хлопців прям відчуваєш, якою людиною ти міг би стати, якби деякі якості були розвинуті, як вони є. Новий хлопець - старий знайомий, але в цьому середовищі прямо відчуваєш, як він драматизує теперішнє, як йому не подобається те, що він взагалі сюди потрапив. Як влучно сказав колега - тошнотик. При чому це більше проявляється у інтонаціях і жестах, ніж в конкретних словах. Дуже схожий в цьому плані на мене років 10 тому. І я радий, що ця стадія пройшла, не дуже комфортно перебувати з людиною, яка постійно критикує теперішній стан речей, приїжджає на нове місце зі словами і виразом: "Боже, куди я потрапив".
Тобто хвалю себе за те, що тошноти стає менше. А от з відчуттям обов'язку та боргу слід розібратися)
До наступних зустрічей.